У пошуках їжі сазан подорожує по річці, прямуючи головним чином в неглибокі мулисті затони, до підводних острівців і інших місць, зарослих водною рослинністю, де є достатня кількість всілякого корму. Очевидно, що місцем лову сазана в цьому випадку є маршрут його руху від стоянки, де він постійно знаходиться, до "їдальні". Як такі маршрути рибою можуть бути використані різні промоїни між мілинами, інші поглиблення і вузькі проходи, що забезпечують безпеку її пересування. Необхідно враховувати також і те, що сазани, як і багато інших риб, у пошуках їжі, як правило, прямують проти течії. Вибираючи місце лову на річці далеко від берегів, потрібно віддавати перевагу ділянкам з ламаним рельєфом дна, що йде уступами, звалюваннями, з глибинами 3-8 метрів, враховуючи при цьому зручність виважування риби (мається на увазі відсутність корчів, затонулих дерев і т.п.). Одним з орієнтирів у пошуках місць лову є також і ігри сазанів, які супроводжуються викиданням риби з води вертикально вгору з характерним сплеском і дзвінким ляпанцем, схожим на удар весла об поверхню води. Ці стрибки указують на те, що риба, по-перше, має тут постійне кубло, а по-друге, що вона відправляється на годування. А для риболова, що сидить в човні з вудкою, це сигнал про те, що через певний час можуть початися клювання сазана. Часте його викидання при повній відсутності клювання провіщає зміну погоди до гіршого. Такі ігри спостерігаються тільки в уранішній або вечірній час.
    На практиці вибір місця вудіння сазанів є не такою простою справою, як це може на перший погляд показатися, навіть якщо риболов і добре знає теорію. Одним з найважливіших чинників, що впливають на успіх лову, є знання риболовом того водоймища, на яке він поїхав вудити рибу. При цьому слід пам'ятати про те, що сазан завжди шукає оптимальні для нього умови проживання, що включають велику кількість їди, теплу погоду і достатню кількість кисню у воді. Тому влітку цим умовам більшою мірою відповідає мілководдя, оскільки в дрібних місцях вода швидше прогрівається і багатша киснем. Крім того, в чагарниках водної рослинності і родючому мулі достатня кількість різного корму. Восени ж навпаки - прибережна зона і мілини стають менш придатними для проживання, а на глибині температура води знижується повільніше, і риба поступово переміщається туди.
    В більшості випадків місцеві риболови ловлять рибу успішніше, ніж риболови що приїхали на це ж водоймище вперше. Тому новоприбулим риболовам для ознайомлення з водоймищем слід, використовуючи свою спостережливість і аналітичні здібності, звернути увагу на те, в яких місцях, якими способами і снастями, на яку приманку на яких глибинах ловлять сазанів досвідчені риболови. Якщо є в наявності бінокль, то можна з берега постежити за риболовами, що сидять на човнах, або за тими, хто ловить сазанів на протилежному березі на донні вудки.
    Наступний етап - дослідження глибин і рельєфу дна водоймища і виявлення передбачуваних місць стоянок сазанів. На річці цю роботу зручніше проводити з човна удвох з використанням вимірника глибини. Як найпростіший вимірник глибини можна використовувати котушку з волосінню, на кінці якої прив'язаний свинцевий вантаж. Але краще все-таки для цих цілей підходить ультразвуковий ехолот, на екрані якого показуються глибина водоймища, рельєф дна, скупчення риби, а також окремі її екземпляри. Крім того, по цій відеоінформації можна судити, яка це риба - дрібна або велика. На жаль, цим приладом не можна визначити вид риби, тоді як в місці її скупчення поряд з крупним сазаном може знаходитися, наприклад, сом або якась інша риба.
    В процесі дослідження дна водоймища, використовуючи дані ехолота, необхідно виявити передбачувані стоянки сазанів, а також визначити місця для установки човна, які бажано позначити буйками. Для буйків, а також для якірних поплавців, можна використовувати пінопласт або порожні пластмасові пляшки з-під води з кришками, що герметично закриваються. Для буйка - одна, а для якоря - дві або навіть три пляшки. Можна поговорити з тими, що від'їжджають риболовами, що успішно ловили сазанів, і попросити у них дозволу зайняти підгодовані місця лову або навіть встати на їх якоря.

    Деякі риболови, що приїжджають на Дністер, роблять таким чином. Спочатку прибуває на обумовлене місце одна група любителів лову сазанів. Перед їх від'їздом, приїжджає друга група і стає на їх місця. Таким чином, друга група не втрачає час на пошуки місць лову риби. На військовій мові це називається "пост здав - пост прийняв". Заядливі риболови, наприклад, використовують цей варіант, починаючи лов риби ще в липні і закінчуючи у вересні або навіть в жовтні. Для виявлення місць знаходження сазанів можна використовувати і такий варіант. Допустимо, колектив рибаків, що приїхав, складається з трьох чоловік. Одному з них можна встати на човні на сідловині між двома поглибленнями. Другому - біля обривистого берега проти мису вище за затоку. Третьому - між виром, що має зворотню течію і підводним островом. Через декілька годин лову стане ясно, де клює сазан.
    Необхідно звернути увагу і на той факт, що під час весняно-літньої повені, яка на Дністрі триває приблизно до половини квітня рівень води у Дністрі піднімається більш ніж на 2 - 6 метрів, а швидкість течії збільшується майже удвічі. Могутні потоки води в цей період підмивають обривисті береги, проводячи їх обвали разом з деревами, що ростуть там, вимивають пісок і мул в одних місцях і переносять в інші, що веде до значної зміни донного рельєфу. А це може привести і до зміни місць постійного проживання риб і шляхів їх кормових міграцій.
    Хороше клювання сазанів на Дністрі може бути і в жовтні, особливо в першій його половині. Але цього місяця вже холодні ночі і навіть можуть бути заморозки. Вдень в основному відносно тепла, сонячна і безвітряна погода при стабільному атмосферному тиску і лише в останній декаді місяця вона може зіпсуватися. Найактивніше сазан бере приманку в цей період приблизно з 9 годин ранку і до 12-13 годин дня.