| Про назву |
|
Найраніша згадка про Дністер у писемних джерелах відноситься до V століття нашої ери. В творах давньогрецького історика Геродота він іменується Тіріс, географа Страбона - Тірас. Цю назву лінгвіст Ф. Браун пов'язував з новоперським "тір" на означення "стріла". М. Фасмєр, В. Абаєв і Т. Лер-Сплавінський виводили її з іранського "тірос" - "швидкий". У творах античних авторів IV-VI століть нашої ери (Марцелліна, Іордана) ріка називається Данастіус, Данастер. Мовознавець і археолог В.П. Петров, досліджуючи назви річок Припонтиди (Причорномор'я), здійснив глибокий аналіз гідронімів не тільки цієї території, а й Північної України та Прибалтики. Він звернув увагу, що у своїй верхній частині Дністер приймає притоки Стрий, Стрвяж, Стрипу, Бистрицю, в основі яких лежить корінь "стр". Він же зустрічається у багатьох гідронімах Литви, Латвії, на Балканах, у Західній Європі, в апелятивній лексиці східнослов'янських мов (російській "стремнина", "стрежень", українській "струмінь", "струга" - "старе русло річки"). Враховуючи широкий ареал поширення основи "стр", В.П. Петров переконався, що вона індоєвропейського походження. В період Індоєвропейської етнічної спільності вона звучала, як "іс-ро" - "текти, стреміти, ринути", в мові асимільованих слов'янами фракійців (близько двох тисяч років тому) вона мала форму "стреу" - "вода, що тече, струменіє". Основне значення цієї основи в інших європейських мовах - "вода, що швидко тече". В.П. Петров зробив висновок, що, як і Дніпро, гідронім Дністер складений з основ синонімів з давніх індоєвропейських мов. кожна з яких означає "вода". Отже, Дністер - це "вода + вода". Гарнага І. |
| ← Дністер - Гарнага | Справка → |




