| Лилик (Грушівці) |
|
Дійшла до мене чутка, що ти льотчиком хочеш бути, молодець, синку. Так і треба! З цього приводу розкажу тобі одну місцеву бувалицю. А ти слухай і на вус намотуй... Це тобі не казка і не вигадка. Потім дітям своїм розкажеш. Жив у нашому селі Грушівці, що на правому березі Дністра, один бідний чоловік. Звали його Федором Івановичем Довгим або по вуличному Лиликом. Чому Лиликом, питаєш? Зараз скажу. Потерпи трошки. На селі з давніх давен так ведеться, що кожен має своє прізвисько. Вже як хто і де відзначиться... А без прізвиська ніхто і знати тебе не буде. Ото ж був той Федір Іванович хоч і бідний, але на всі руки майстер. Вмів і хату поставити, і постоли або й чоботи пошити, і криницю викопати і навіть на травах всяких, як справжній лікар знався. Задумав він одного разу через Дністер на схід до своїх братів перебратися. Воно, звичайно, можна було б і через річку просто на човні переплисти, але як? Коли всюди по Дністрі в той час — було це в двадцятих роках — тримали кордон вже королівські солдати. «От якби перекинутись в птаха або ще краще в лилика, який літає, що ніхто не бачить. — казав він, бувало, своїм друзям, — і перелетіти непомітно ввечері або досвіта на той берег!». І тут він згадав, що бачив якось, коли воював проти німців у першу імперіалістичну війну, як над окопами перелітав літак. «А чому я не можу через Дністер так само? — подумав, —Треба тільки спробувати крила зробити!». З тим незвичайним наміром тут же забрався до свого хліва, де в нього було сяке-таке столярське начиння, міцно закрився від постороннього ока і прийнявся майструвати літальний апарат. Ніхто не відав, що він там робить, бо тримав то у великій таємниці. Навіть жінці своїй, у якої йому удалось якимось чином випросити кілька метрів білого полотна на крила, не признався. Нарешті літальний апарат був готовий і він вирішив спершу зробити пробний політ на ньому через ярок, який спускався повз його город до самого Дністра. А щоб ніхто не бачив того, вибрав час і пору, коли мали ще всі спати: досвіта. Та не встиг він одірватися від солом'яної скирти, як надійшли солдати, шо тримали кордон коло нашого села. Воли по повірили своїм очам: через глибокий і широкий яр пронеслася на крилах людина! Спочатку солдати отетеріли, а коли прийшли до тями, кину-лись на місце приземлення. Федір був такий радий з свого успіху, що й не помітив, як ті прибігли. Солдати покарали сміливця, а літальний апарат знищили. Тому здійснити свою мрію — переле-тіти через Дністер — йому не удалось. Про спробу сміливця — злетіти досвіта у небо на саморобних крилах — швидко довідалися односельці і назвали його за то Ли-ликом, тобто летючою мишею, що літає під час сутінків У 1942 році Федір Іванович помер, але незвичайне вуличне прізвисько збереглося за його нащадками досі, хоч, звичайно, мало хто знає його справжнє походження.
|
| ← Кармалюкове джерело (Грушівці) |